Липа Іван Львович
(1865 - 1923)
Липа Іван Львович (24 лютого 1865 — 13 листопада
1923) (літературні псевдоніми — Петро Шелест, Іван Степовик, 24 лютого 1865 — 13
листопада1923) — громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар.
Співзасновник таємного товариства «Братство
тарасівців». У 1917 р.- український комісар Одеси, член ЦК Української партії
соціалістів-самостійників. У 1919 р.- міністр віросповідань УНР.
Народився
24 лютого 1865 року у Керчі. Після закінчення Керченської гімназії в 1888 р.
вступив на медичний факультет Харківського університету. В 1891 році разом з
Борисом Грінченком, Миколою Міхновським та іншими став засновником таємного товариства
Братства Тарасівців, яке ставило своїм завданням поширення ідей Т. Шевченка та
боротьбу за національне визволення українського народу. В 1893 році товариство
було розгромлене, а І.Липа заарештований.
Після
тринадцяти місяців ув'язнення ще три роки жив під наглядом поліції у Керчі. В
1897 р. закінчив навчання у Казані, працював лікарем на Херсонщині і в Полтаві.
В 1902—1918 роках жив у Одесі, займався лікарською практикою. В 1904-05 роках
побудував у м. Дальник лікарню для незаможних жителів. Брав активну участь в
українському національно-визвольному русі.
Організував
видавництво «Одеська літературна спілка», з 1905 р. видавав альманах «Багаття»
(разом з дружиною), часто друкувався в українських часописах «Діло», «Народ»,
«Правда», «Буковина», «Зоря», «Літературний Науковий Вісник», «Українська Хата»
та інших.
Тісно
співпрацював з одеською «Просвітою» і Одеським Літературним Товариством. В 1917
р. призначений українським комісаром Одеси, заснував українське видавництво
«Народній Стяг». Згодом переїхав до Києва. З 1919 належав до Української Партії
Соціалістів-Самостійників, входив до складу її Центрального комітету.
У період
Української Народної Республіки — керуючий управлінням культури і віровизнання
в уряді. Був членом Всеукраїнської Національної Ради та Ради Республіки. З
серпня 1920 входив до складу комісії по підготовці Конституції УНР, деякий час
був міністром охорони здоров'я в Уряді Української Народної Республіки.
З 1922 року
жив у селищі Винники біля Львова, працював лікарем. Помер і похований у
Винниках.