95 років з часу створення (1920) Національного академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка (Київ)

Один з провідних драматичних театрів України працював під керівництвом видатного українського актора і режисера Гната Петровича Юри.

«Молодий театр» - таку назву придумали його засновники - Гнат Юра, Семен Семдор і Лесь Курбас. Перший театральний сезон у Вінниці був відкритий п'єсою «Гріх» українського письменника і громадського діяча Володимира Винниченка.

В той час в трупі склався молодіжний колектив, який протягом 1920 року показав глядачеві 23 прем'єри. Вистави «Молодого театру» повністю відповідали його назві. Українська драматургія йде паралельно європейської. Вистави ставлять по Ібсену, Бомарше, Українці, Уайльду, Гоголю. Йде активний пошук нових театральних ідей.

У 1923 році театр з Вінниці переїжджає в Харків, а ще через 3 роки - до Києва. Експерименти в драматургії тривають. Новий сценічний образ приковує увагу досвідчених театралів і навіть критиків. Але пролетарська ідеологія дає про себе знати і в сфері мистецтва. Змінюється тематика вистав, розставляються ідеологічні пріоритети. Але навіть крізь пильне око партійних органів колективу театру вдавалося творити на сцені ті образи, заради яких варто жити і працювати.

Сьогодні Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка - один з найбільш відвідуваних в Києві. Акторський ансамбль, як і раніше зачаровує глядачів своєю неординарністю і майстерністю.

Джерело: http://calenday.org/uk/events/history/2638-u-vinnici-vidkrivsya-ukrainsykiy-dramatichniy-teatr-imeni-ivana-franka-1920/

Я все життя писав саме для дітей

— писав з любов’ю, болем і тривогою

В. Нестайко

Письменник, автор пригодницьких книжок для дітей та підлітків, один із найпопулярніших дитячих авторів кінця ХХ – початку ХХІ століття. Народився 1930 року в Бердичеві Житомирської області. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», видавництвах «Молодь», «Веселка».

Своє бажання стати дитячим письменником Всеволод Зіновійович пояснює тим, що не встиг награтися, навеселитися в дитинстві, адже почалася війна. Тож у творах намагається повернутися назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати… Перше оповідання Нестайко опублікував у «Барвінку» у віці 24 років, перша книжка «Шурка і Шурко» вийшла друком 1956 року. Найвідоміший письменників твір – трилогія «Тореадори з Васюківки» – побачив світ у 1963–1970 роках у видавництвах «Веселка» і «Школа», нині в новій редакції його перевидала «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Всеволод Нестайко – лауреат численних літературних нагород, зокрема премії імені Лесі Українки за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1982), а також премії ім. М. Трублаїні, О. Копиленка, відзнаки «Золотий письменник України» (2012). Окремі твори письменника екранізовано. «Незвичайні пригоди у Лісовій школі» і «Тореадорів із Васюківки» включено до шкільної програми з літератури (уроки позакласного читання), відповідно, у 3-х і 6-х класах. Також в українському сегменті Інтернету існує легенда, буцімто наприкінці 1970-х рр. Нестайкові «Тореадори з Васюківки» потрапляли до Почесного списку Андерсена, утім, підтвердити цього не можна: в каталогах IBBY імені Всеволода Нестайка немає.

Твори Нестайка перекладено двадцятьма мовами, зокрема англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою та іншими.

Помер у Києві в серпні 2014-го.

Джерело:http://www.barabooka.com.ua/vsevolod-nestajko/

Жити в мирі та злагоді між собою в родині, державі, з народами.

Цей мудрий заклик звучить через століття в словах князя Ярослава, прозваного Мудрим, і закликає нащадків керуватися здоровим глуздом, а не власними амбіціями, думати не лише про себе, а й про інших. Такі думки утверджує у своїх творах письменник Олександр Олесь.

28 січня, вчитель української мови та літератури, Кирик С.С., проводила відкритий урок української літератури в 5 класі на тему  Олександр Олесь (Кандиба). «Ярослав Мудрий». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої України-Руси.

  Учні поринули  у захоплюючу мандрівку княжих часів. Вчитель, познайомила п’ятикласників із сторінками художніх творів, якими дихає старовина,постає життя наших предків,миготять у стрімкому бігу коні,схрещуються списи,дзвенять шаблі. На уроці, діти мали змогу побачити відомих київських князів, презентували яскраві малюнки «Яку я хочу бачити майбутню Україну…», проявляли себе, як декламатори та доповідачі. Не можна не відзначити великий професіоналізм вчителя, Кирик С.С., яка намагалася донести до учнів красу та вічно моральні цінності,  залучила учнів до творення уроку, адже урок – це співпраця , співтворчість. Добрала для учнів цікаві завдання та яскраву наочність.

А ось і фоторепортаж з уроку

 

Кожний народ прославляє своїх героїв, які служать прикладом для прийдешніх поколінь. Одним із найвеличніших подвигів в історії нашої країни стали Крути. 

Клянемось вам, ровесники-герої,

На вашу кров, на вічно славні Крути,

Нам чину вашого і жертви пресвятої —

Ніде, ніяк, ніколи не забути.

  29 січня 2015 року у Нововасилівському НВК був проведений урок мужності      " Трагедія і перемога духу - Крути", що підготувала вчитель історії Барна Олена Анатоліївна.      На цей захід були запрошені учні 7 –9 класів. Вони мали змогу почути  про трагічну подію в історії українського народу, подвиг юнаків – героїв, приклад мужності, відданості та незборимості духу.

Під керівництвом вчителя учні мали змогу побачити кадри документального відео, що  перенесли їх у події 1918року та  сколихнули у  душах почуття патріотизму за Україну. А для учнів 5 класу була проведена інформаційна  хвилинка «Пам’яті Героїв Крут присвячується».  Учні дізналися про подвиг українських юнаків під Крутами, які своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України.

Такі заходи виховують в учнів почуття патріотизму, повагу до історичного минулого українського народу, до борців за національну незалежність нашої Батьківщини.

         

29 января – 155 лет со дня рождения Антона Павловича Чехова (1860-1904), русского писателя

27 січня світова громадськість відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цей день запроваджено Генеральною Асамблеєю ООН 01 листопада 2005 року (Резолюція №60/7).

Цього дня в Нововасилівському НВК відбулися інформаційно-просвітницькі заходи у зв’язку з відзначенням Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.

Засыпал снег сегодня Бабий Яр. 
Прикрыл собою братскую могилу. 
Сто тысяч в ней взывают молча к миру, 
чтоб в нём не вспыхнул вновь войны пожар! 
Там, где фашисты сваливали в ад
убитых и живых, растут берёзы. 
Смотрю на них и плачу… Эти слёзы 
погибших не вернут уже назад.

Під керівництвом вчителя історії  Барни Олени Анатоліївни учні мали змогу побачити кадри документального відео «Трагедія Бабиного Яру», а також переглянути презентацію «Голокост – чорні дні війни»,у кабінеті історії було оформлено виставку даних подій «Голокост – історія жива»,

Формування особистості людини, її життєвої позиції, починається у шкільні роки. Тому так важливо зараз знати про страшні сторінки історії країни, рідного краю, усвідомити їх причини та витоки, передбачити шляхи і кроки по запобіганню подібного у майбутньому. Хто, як не молодь, має зробити все, щоб трагедія Голокосту не була забута, щоб людство зробило з неї висновки.

390 років від дня народження Марусі Чурай (Марії Гордіївни Чурай) (1625-1653), української народної поетеси, авторки широко відомих пісень

Маруся Чурай (1625—1653) — напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини що, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Також відома як Маруся Чураївна.