120 років від дня народження Т.С.Осьмачки (1895-1962),
українського поета, прозаїка, перекладача (США)
Народився Тодось Осьмачка в селі Куцівка на Черкащині в родині
сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а
потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. З великого гурту своїх
дітей батько спромігся дати середню освіту лише найстаршому синові —
Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Замолоду Осьмачка вчителював у
народних школах. Під час світової війни за свою поему «Думи солдата» був
відданий під військово-політичний суд. Але революція внесла свої корективи.
З
1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку.
Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався
університет). У студентські роки почалася його участь у літературному житті.
Спершу він був членом Асоціації Письменників (АСПИС), яку очолював Микола
Зеров, а потім «Ланки» (МАРС), до якої входили Г.Косинка (найближчий товариш
Осьмачки), Б.Антоненко-Давидович, Є.Плужник, В.Підмогильний.
Перша збірка поезій Т.Осьмачки «Круча» з’явилася
друком 1922 року, засвідчивши «може, одну з найнадійніших сил», писав С.Єфремов
у «Історії українського письменства». Її відзначала глибина образності,
блискуча народна мова та епічний стиль дум. 1925 року виходить друга книжка
поезій — «Скитські вогні», яку можна було б назвати гімном українському
степові.
У 1953 році вийшла збірка
«Китиці часу», де було зібрано вірші 1943—1948 рр. Після цього письменник
ще активніше працює у жанрі прози: повість «План до двору» (1951), книжка
«Ротонда душогубців» (1956), перекладає О.Уайльда і У.Шекспіра, виступає з
есеїстичними роздумами про Шевченка й природу мистецької діяльності. Однак
нерозуміння земляків-критиків, глуха й байдужа читацька аудиторія, до якої
апелював Тодось Осьмачка в надії зібрати кошти на видання своїх творів,
посилювали відчай і безвихідь письменника. У своїх мандрівках по світу він
ніколи не зупинявся, переслідуваний, немов хворобою, страхом розправи над ним
агентами КДБ. Переїхавши з Німеччини до США Тодось Осьмачка прагне зосередитися
на творчих справах. Часто виступає перед українськими громадами, та страх і
підозри змушують його знову зриватися з місця, й переїжджати від країни до
країни.
6 липня 1961 року на одній з вулиць Мюнхена він упав під ударом
нервового паралічу. Стараннями друзів його літаком перевозять до США і кладуть
на лікування в психіатричну лікарню «Пілгрім Стейт Госпітал» поблизу Нью-Йорка.
Та вийти з госпіталю хворому поетові, який вимріював нову збірку поезій і
афоризмів «Людина між свідомістю і природою», не судилося.
7 вересня 1962 року на 67 році життя Тодось Осьмачка помер.
http://onlyart.org.ua/?page_id=34753
Комментариев нет:
Отправить комментарий