Князівська земле! 
Плачуть твої предки 
Трагічним сном, століттям замалі, 
Чорнобиль був, Чорнобиль попередив 
Про те, що може статись на землі. 
Чорнобиль був і є, і завжди буде 
В серцях дитячих, мов набатний дзвін. 
Ані душа, ні розум не забуде, 
Що долю багатьом скалічив він. 

Такими словами розпочала  загальношкільну лінійку пам’яті «Чорнобиль б’є на сполох»  вчитель історії Барна О. А.  та надала слово учням 9 класу, які нагадали, що Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.
 Потім учні 5 – 9 класів мали змогу переглянути документальний фільм                « Чорнобиль», який переніс їх  у день чорнобильського лиха, болю, суму.  Хвилиною мовчання наші вихованці вшанували подвиг тих людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, адже урятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі.   
     Учням таки є, над чим замислитись. Живемо на технологічному вулкані. Чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали люди більше шанувати рідну землю?                                                                                                                                   Наостанок вчителька закликала усіх присутніх: «Схаменімося! Дзвони Чорнобиля б'ють на сполох! І, як писав Хемінгуей, не питайте, по кому подзвін. По кожному з нас.»

О Боже Великий, наш Боже, наш Боже! 
Дай певність на радість, 
умнож наші сили, 
Аби підняли ми обпалені крила, 
Щоб швидше минувся час 
лиха й випроби, 
Щоб змився дощами пекельний 
Чорнобиль...